Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (8)Журнали та продовжувані видання (7)Реферативна база даних (19)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Степанов Є$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 10
Представлено документи з 1 до 10
1.

Степанов Є. 
Правові засади здійснення екологічної функції держави органами внутрішніх справ України [Електронний ресурс] / Є. Степанов // Юридична Україна. - 2010. - № 2. - С. 77-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/urykr_2010_2_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 177.921 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Степанов Є. М. 
Український компонент у лексико-фразеологічній системі російського мовлення Одеси [Електронний ресурс] / Є. М. Степанов // Записки з українського мовознавства. - 2014. - Вип. 21. - С. 30-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zukm_2014_21_8
Встановлено напрями та ступінь впливу української мови на лексико-фразеологічну систему російського мовлення Одеси, визначено місце та роль українського компонента в етнічному макрокомпоненті цього ідіому. Риси, зумовлені україномовним впливом, мають різну частотність уживання. Регулярним є вживання українізмів з архісемами "людина", "побут", "праця", "їжа", "тварина", "рослина", назв географічних і астрономічних об'єктів, номенклатурних найменувань, димінутивів. Поширеними є також дієслова з архісемами "пересування" та "поведінка", іменники і прислівники з архісемою "міра", службові слова, вигуки. Фразеологічні українізми відтворюються цілком або компонентно в контамінованих російсько-українських фразеогібридах. Етнічна маркованість українізмів здійснюється у російському міському мовленні одеситів лексичним, словотвірним, граматичним і позамовним способами. Метою вживання українізмів часто буває посилення емоційної виразності мовлення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 427.83 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Степанов Є. В. 
Правові аспекти забезпечення особистих немайнових прав людини в інформаційній сфері [Електронний ресурс] / Є. В. Степанов // Інформація і право. - 2015. - № 1. - С. 91-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Infpr_2015_1_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 254.404 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Степанов Є. М. 
Українські запозичення в лексиці та фразеології російського мовлення Одеси [Електронний ресурс] / Є. М. Степанов // Одеський лінгвістичний вісник. - 2015. - Вип. 6(1). - С. 99-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/olinv_2015_6(1)__25
Попередній перегляд:   Завантажити - 205.232 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Степанов Є. В. 
Щодо окремих правових аспектів механізму набуття права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку [Електронний ресурс] / Є. В. Степанов // Часопис Київського університету права. - 2016. - № 4. - С. 208-211. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chkup_2016_4_49
Попередній перегляд:   Завантажити - 355.09 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Аркуша Л. І. 
Соціальні чинники злочинності в Україні та роль мовного простору у викритті деяких її проявів [Електронний ресурс] / Л. І. Аркуша, Є. М. Степанов // Мова. - 2021. - № 35. - С. 16-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2021_35_4
Мета роботи - полягає у класифікації соціальних чинників злочинності та визначенні ролі мовного простору у викритті окремих її проявів з урахуванням сучасних умов реформування правоохоронних органів та змін чинного законодавства. Об'єктом дослідження виступають лінгвістичні маркери злочинної діяльності. Предметом дослідження є соціально-мовні чинники злочинності та шляхи їх використання у розкритті злочину. Методологічною основою дослідження є система загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання. Методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія) використано для з'ясування змісту наявних проблем, що виникають у вчиненні злочинів; метод структурно-функційного аналізу застосовано для дослідження мовленнєвої діяльності злочинців; метод системного аналізу - для визначення оптимальної лінії поведінки при використанні лінгвістичних знань у протидії злочинності; статистичний метод дає змогу дійти висновків щодо рівня використання лінгвістичних знань залежно від виду злочину. На підставі вивчення різних наукових точок зору і аналізу мовленнєвої практики осіб, залучених до вчинення злочину, зроблено висновки щодо необхідності підвищення рівня ефективності застосування визначених шляхів використання лінгвістичних знань у викритті окремих категорій злочинів. Результати дослідження мають бути впроваджені в практику здійснення лінгвістичних експертиз, у тому числі в процесі розкриття певних злочинів, а також враховані при розробці освітніх програм підготовки фахівців зі спеціальностей 081 - Право, 262 - Правоохоронна діяльність, у заходах із підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.067 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Степанов Є. М. 
Найменування знарядь сільськогосподарської праці у Словнику російських говірок Одещини [Електронний ресурс] / Є. М. Степанов // Мова. - 2022. - № 37. - С. 53-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2022_37_11
Мета наукової розвідки - виявлення й аналіз найменувань знарядь сільськогосподарської праці, що зафіксовані в Словнику російських говірок Одещини (Одеса, 2000 - 2001. Т. 1-2). Об'єкт вивчення - діалектні апелятиви на позначення знарядь сільськогосподарської праці та приладів до них. Цей матеріал було зібрано під час діалектологічних експедицій фахівців і студентів філологічного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова протягом кількох десятиріч (1960-ті - 2020-ті рр.). Предмет дослідження - типологізація виявлених одиниць за функційно-прагматичною ознакою, а також їх етимологічний і словотвірний аналіз. Застосовано методи функційного, лінгвопрагматичного, соціолінгвістичного, семантичного, етимологічного, словотвірного й кількісного аналізу, а також описовий метод. Результат проведеної роботи - виокремлення п'яти лексико-семантичних підгруп ЛСГ "Найменування знарядь сільськогосподарської праці". Висновки. Усього в Словнику російських говірок Одещини зафіксовано 278 найменувань цієї ЛСГ, які відсутні в багатотомному Словнику російських народних говорів. Найбільшою є підгрупа найменувань ручного сільськогосподарського інвентарю, знарядь та пристосувань до них (121 одиниця,тобто 43,5 %), що свідчить про вельми значну частку ручної праці в сільськогосподарському виробництві в регіоні північно-західного Причорномор'я і, водночас, про різноманітність видів діяльності, спрямованих на вирощування, збирання та обробку врожаю. Друга підгрупа - найменування знарядь, що застосовують із використанням тягловоїсили (61 од. - 22 %); третя - найменування місць зберігання сільськогосподарського інвентарю, знарядь, приладів і вирощеного врожаю (42 од. - 15,1 %), четверта - найменування сільськогосподарських машин та пристроїв (40 од. - 14,4 %); найменшою є п'ята підгрупа - найменування засобів переміщення сільськогосподарської продукції (14 од. - 5 %). Досліджений матеріал свідчить про багатовекторний розвиток у російських говірках Одеської області полісемії у групі слів, що називають знаряддя сільськогосподарської праці. Серед проаналізованих лексем є запозичення з мов народів, які компактно проживають разом із росіянами на суміжній території Одеської області.
Попередній перегляд:   Завантажити - 205.972 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Степанов Є. М. 
Дистанційне онлайн-навчання іноземних мов як актуальна проблема [Електронний ресурс] / Є. М. Степанов // Записки з українського мовознавства. - 2022. - Вип. 29. - С. 239-257. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zukm_2022_29_23
Описано сучасні підходи до новітніх технологій онлайн-навчання іноземних мов. Проаналізовано розробки теоретичних і прикладних проблем створення та вдосконалення цих технологій. Визначено перспективні напрями роботи щодо вирішення актуальних проблем з метою виявлення оптимальних вимог до високотехнологічних інтерактивних посібників із вивчення іноземних мов і до підготовки викладачів і учнів роботі з ними. Мета дослідження - пошук, ідентифікація, аналіз та визначення основних характеристик перспективних інноваційних онлайн-технологій навчання іноземних мов. Об'єкт дослідження - підручники, навчальні посібники та навчальні комплекси, призначені для дистанційного онлайннавчання різноманітних іноземних мов із різними контингентами студентів. Предметом дослідження є як позитивний, так і негативний досвід вітчизняних та зарубіжних методистів щодо оптимізації прийомів і методів дистанційного онлайн навчання іноземних мов. У процесі дослідження даної проблеми використовувалися такі методи збору та аналізу емпіричної інформації: натурний експеримент, моделювання, метод якісної характеристики навчального матеріалу, психолого-педагогічний та структурний методи, а також метод функційноо-прагматичного аналізу й описовий метод. У ході проведених досліджень було зроблено такі висновки: загальна "онлайн-технологія та цифровізація" освітнього процесу - це, по-перше, адаптивна реакція сучасного суспільства, у якому життя та здоров'я людини стали пріоритетом, на загрози безпеці, що виникає; по-друге, це результат пошуку шляхів скорочення матеріальних і часових витрат, пов'язаних з оволодінням знаннями, шляхом використання новітніх технічних розробок у сфері інформатизації та зв'язку. Значна роль в оновленні технологій відводиться адаптації універсальних інновацій до методичних традицій кожної країни, де сфери онлайнмовної освіти різко розширилися. Зростає важливість підвищення кваліфікації викладачів та студентів, навчання їх ефективним способам роботи з новітніми освітніми онлайн-технологіями. Ці науково-методичні напрями роботи є перспективними в теоретичній і практичній площині.
Попередній перегляд:   Завантажити - 423.612 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Яковлєва О. В. 
До 90-річчя від дня народження Дмитра Семеновича Іщенка: спогади про вченого [Електронний ресурс] / О. В. Яковлєва, Н. Г. Арефьєва, Є. М. Степанов // Мова. - 2022. - № 38. - С. 6-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2022_38_3
Автори цієї статті представили свої спогади про свого вчителя, а в подальшому колегу - Дмитра Семеновича Іщенка, якому 23 листопада 2022 року могло б виповнитися 90 років. Він народився в Одесі, на вулиці Старопортофранківській, був студентом і аспірантом російського відділення філологічного факультету Одеського державного університету імені І. І. Мечникова (нині Одеського національного університету імені І. І. Мечникова). Після захисту дисертації працював у Тираспольському державному педагогічному інституті (нині Придністровському державному університеті імені Т. Г. Шевченка), очолював там кафедру російської мови; декілька років викладав російську мову в Делійському університеті, а в 1970-ті роки повернувся в alma-mater і працював до кінця свого життя (19 січня 2013 року) доцентом, професором кафедри російської мови, очолював її з 1993 по 2010 роки. З 2001 року докінця життя Д. С. Іщенко був головним редактором науково-теоретичного часопису "Мова", приділяючи багато уваги не лише науковій, навчальній, організаційній, а й редакторській роботі. Кожен із співавторів висвітлює різні сторони життя і професійної діяльності Дмитра Семеновича Іщенка.
Попередній перегляд:   Завантажити - 393.34 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Степанов Є. М. 
Англійські та російські фразеологізми воднотранспортного дискурсу в соціолінгвістичному зіставленні [Електронний ресурс] / Є. М. Степанов, А. А. Фаіт // Мова. - 2023. - № 39. - С. 19-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2023_39_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 142.542 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського